КАФЕДРИ :                       ЛПВЛД    ЛМ    ДООІ    АКІТ    ПМ    ТММ

 

ЗМІСТ:            КОНТАКТИ    КОЛЕКТИВ      ІСТОРІЯ

 

Історія кафедри Лісопромислового виробництва та лісових доріг

Історія кафедри “Лісопромислового виробництва та лісових доріг” тісно пов’язана зі створенням Львівського лісотехнічного інституту (нині Національного лісотехнічного університету України). Кафедру з назвою “Кафедра механізації та лісорозробок” було створено наступного року після заснування Львівського лісотехнічного інституту – у 1946-му.

Навчання розпочалося 1 жовтня 1945 р., а вже у 1949 р. вперше здобули освіту інженери-технологи за спеціальністю “Лісоінженерна справа”. У 1955 р. за цими спеціальностями на лісоінженерному факультеті навчалося 890 студентів.

Завідувачами кафедри працювали: канд. техн. наук, професор М. В. Плаксін, д-р техн. наук, професор І. В. Батін, канд. техн. наук, доцент Ю. Г. Савицький, д-р техн. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Т. М. Шкіря та канд. техн. наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, Відмінник освіти України М. Г. Адамовський, який одночасно протягом понад двох десятків років є першим проректором університету. Зараз підрозділ очолює канд. техн. наук, доцент Бакай Б. Я.

М. В. Плаксін протягом 24 років очолював створену ним кафедру механізації та лісорозробок. Ним написано понад 36 наукових робіт, в тому числі два підручники з технології та механізації лісорозробок і створена школа молодих фахівців в області механізації заготівлі деревини в гірській місцевості та організації комплексних лісових підприємств.

У 1948 році захистили перші три кандидатські дисертації викладачі інституту, серед яких був М. В. Плаксін. Перший навчальний посібник на лісоінженерному факультеті був опублікований доцентом Плаксіним М. В. у 1958 р.

І. В. Батін і Ю. Г. Савицький очолювали кафедру в період 1969-1973. У 1973 р. “Кафедру механізації та лісорозробок” очолив Т. М. Шкіря, яким сформовано наукову школу з проблеми ділення деревини вздовж волокон без стружкоутворення (шляхом розколювання), котра має значний доробок, відомий як в Україні так і за її межами.

У 1988 р. до складу “Кафедри механізації та лісорозробок”, яку на той час очолював професор Т. М. Шкіря, увійшла “Кафедра транспорту лісу”. Кафедра була базовою у структурі лісоінженерного факультету і забезпечувала підготовлення студентів за спеціальностями “Механізація лісорозробок” та “Лісоексплуатація”.

При кафедрі функціонував навчально-дослідний полігон механізації лісорозробок. У Вигодському та Перегінському ліспромгоспах тресту “Станіславліспром” у 1955 р. впроваджено у виробництво повітряні линвові лісоспуски для транспортування дрібних сортиментів. Уже в 1957 р. цю розробку було запроваджено на 25 ліспромгоспах Радянського Союзу, зокрема у трестах “Краснодарліс”, “Південкузбасліс”, “Сахалінліс” тощо. Нововведення не тільки полегшило фізичну працю людей, забезпечило транспортування лісоматеріалів із віддалених і важкодоступних ділянок, а й підвищило продуктивність таких доріг до 80-120 кубічних метрів деревини на зміну.

У 1960 р. на лісоінженерному факультеті відкрито нову спеціальність “Машини і механізми лісової промисловості та лісового господарства”, а наступного року цей підрозділ очолив доцент Т. М. Шкіря. Велику увагу приділяли автоматизації та комплексній механізації виробничих процесів. За час існування кафедри сформувався один із важливих напрямів сучасного лісопромислового виробництва – автоматизація технологічних процесів, на базі якої, у цьому році, створено окрему кафедру. З 1966 р. на лісоінженерний факультет студентів зараховували лише на спеціальність “Лісоінженерна справа”.

Колектив кафедри постійно виконував держбюджетні та госпдоговірні науково-дослідні роботи. Науковці налагодили зв’язки з такими закордонними вищими навчальними закладами спорідненого профілю, як Зволенський технічний університет (Словаччина), Шопронський університет лісового господарства і деревинознавства (Угорщина), Латвійський сільськогосподарський університет, Білоруський державний технологічний університет, Московський державний університет лісу, Санк-Петербурзька лісотехнічна академія, Воронезька державна лісотехнічна академія (Росія) та інші.

Велику частину наукових розробок викладачі виконали у межах обґрунтовування процесів безстружкового ділення деревини вздовж волокон, за підсумками яких написано монографії, захищено докторську та кандидатські дисертації. Створено і впроваджено у виробництво близько десяти взірців нового устатковання та діючих моделей з комплексного первинного обробляння деревини, яке демонстрували на двох міжнародних та семи всесоюзних виставках (м. Москва, 1969-1988 рр.). Отримано диплом лауреата НТТМ ВДНГ-80 і Міжнародної виставки “Лісдеревмаш-84”, одну срібну та чотири бронзові медалі ВДНГ СРСР.

Колектив кафедри підтримує науково-виробничі відносини із галузевими і міжгалузевими виробничими та науково-дослідними установами, серед яких УкрНДІгірліс, УкрНДІЛГА, інститути НАН України, експериментально-механічні заводи галузі України і країн СНД, компанії, з виготовлення лісозаготівельного устатковання в Чехії (м. Оломоуц), Угорщині (м. Егер).

Розробки кафедри неодноразово демонстрували на міжнародних і всеукраїнських виставках, на яких визнано їх конкурентоспроможність. Технічні новинки захищено охоронними документами України, Росії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії.

Випускники працюють у системі освіти і науки, на підприємствах лісового господарства та лісового комплексу, в інших сферах народного господарства. Серед них – постійний представник України в Раді Європи, два посли України, два віце-прем’єр-міністри, два міністри економіки України, один міністр, заступники міністра лісової та деревообробної промисловості України і Молдови, заступник голови Державного комітету лісового господарства України, доктори (професори) і кандидати технічних наук.